Червона книга України

Червона книга України 

Це основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

Залежно від стану та ступеня загрози зникнення видів тваринного і рослинного світу, що заносяться до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

• -зниклі - види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, немає будь-якої інформації про наявність їх у природі чи спеціально створених умовах;
• -зниклі в природі - види, які зникли в природі, але збереглись у спеціально створених умовах;
• -зникаючі - види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;
• -вразливі - види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;
• -рідкісні - види, популяції яких невеликі і на даний час не належать до категорії зникаючих чи вразливих, хоча їм і загрожує небезпека;
• -неоцінені - види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї;
• -недостатньо відомі - види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації.

Рослинний світ

На території України нині зростає понад 10 тис. видів рослин і 15 тис. видів грибів. Але діяльність людини створила серйозну загрозу для існування багатьох видів рослин, тварин і грибів. Тому виникла потреба їхньої охорони та збереження.

Рослини Червоної книги України: тирлич безстебловий (1), лілія лісова (2), косарики італійські (3), пізньоцвіт осінній (4), пальчатокорінник травневий (5), білоцвіт весняний (6), зозулині черевички (7), рябчик (8), підсніжник білосніжний (9),

півонія кримська (10), анемона (11), горицвіт весняний (12), тюльпан двоквітковий (13), зозулинець салеповий (14), зозулинець пурпуровий (15), сон-трава (16), ковила Лесінга (17), едельвейс (18).

Тваринний світ

Тваринний світ України відрізняється розмаїтим видовим складом і включає за приблизними підрахунками 44 800 видів тварин. На території України — багато унікальних природних місцевостей, де водяться рідкісні реліктові або ендемічні тварини. У зв'язку з інтенсифікацією господарської діяльності, що проникає у найвіддаленіші куточки, і посиленням негативного впливу антропогенних факторів на природне середовище, збереження тваринного і рослинного світу стало одним з найактуальніших завдань держави.

До Червоної книги занесені такі тварини:

Горностай

Орел степовий

Заєць білий

Їжак вухатий

Лебідь малий

Лелека чорний

Норка європейська

Рись звичайна

та багато інших.

Природоохоронні території

Які природоохоронні території існують в Україні? Природно-заповідний фонд нашої держави становлять ділянки суходолу й водойм, призначені для збереження природної різноманітності ландшафтів та організмів, які їх населяють.

Насамперед таку функцію виконують заповідники. Заповідники -природоохоронні установи загальнодержавного значення, які створюють з метою збереження у природному стані типових для даної

місцевості або унікальних угруповань (мал. 234). У них заборонені будь-які види господарської діяльності, полювання, збирання грибів і плодів, туризм. На території України заповідники створені в усіх природних зонах: мішаних лісів (Поліський, Рівненський), лісостеповій (Канівський, Розточчя, «Медобори»), степовій (Чорноморський, Асканія-Нова, Луганський, Український степовий, Дніпровсько-Орільський, «Дунайські плавні», «Єланецький степ»), у Гірському Криму (Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий) та на його південному узбережжі (Карадазький, Мис Мартьян), у Карпатах (Карпатський, «Горгани»), Особливу категорію становлять біосферні заповідники (Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, «Дунайські плавні»), які мають міжнародне значення. У них здійснюють міжнародні наукові та природоохоронні програми.

Заповідники «Медобори» (1) і Чорноморський (2)

Національні природні парки - природоохоронні установи, покликані зберігати всі види організмів, які там мешкають. Але, на відміну від заповідників, на їхній території може здійснюватися з дотриманням заповідного режиму організований туризм, різні форми відпочинку в природних умовах. В Україні існують такі національні природні парки, як Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Синевір», «Подільські Товтри», «Святі гори».

Заказники - природні території, створені з метою збереження й відтворення природних комплексів або окремих видів організмів.

Національний ботанічний сад їм. М. Гришка

На їх території з дотриманням вимог охорони довкілля може здійснюватись обмежена господарська діяльність.
З метою вивчення, збереження та акліматизації рідкісних і типових видів як місцевої, так і світової флори створюють ботанічні сади (мал. 236). Але головне призначення цих закладів - виконання освітньо-виховної роботи, виховання у людей дбайливого ставлення до природи